Блискавка – це величезної сили електричний розряд, що провокується різницею потенціалів наземного і атмосферного середовища. Цей розряд призводить до пошкодження будівель, до пожеж і до враження людини електричним струмом. З давніх часів, блискавка викликала страх у людей, але на початку 18 століття було представлено, науково обгрунтований засіб захисту від блискавки. Принципи, використовувані в той час, актуальні й досі.
Блискавкозахист являє собою ряд технічних рішень, покликаних забезпечити збереження всіх систем та елементів будівельних об’єктів, а також безпеку людей, що знаходяться в них, під час прямого удару блискавки.
Власники власних будинків, сьогодні, в індивідуальному порядку, можуть обзавестися системою блискавкозахисту, або передбачити її встановлення ще на стадії проектування будинку. Тим більше, що держава переглянула ряд вимог, що пред’являються до приватної власності. У число переглянутих вимог увійшли норми електрозахисту індивідуальних житлових будівель.
Наскільки ж важливо вчасно обзавестися системою блискавкозахисту? Сьогодні, багато хто пам’ятає будь-які випадки, які сталися з кимось, пов’язані з попаданням блискавки в житлові будівлі. Наслідки в результаті таких випадковостей бувають плачевні. У середньому, у порівнянні з втратами, нанесеним наслідками потрапляння блискавки в житловий будинок, встановлення системи блискавкозахисту не здається таким вже дорогим задоволенням.
Зовнішній блискавкозахист
Система зовнішнього блискавкозахисту складається з трьох пристроїв:
Перехоплює розряди блискавки. Пристрій не дозволяє розряду, з причини фізичних принципів, потрапляти в інші, більш значущі елементи будівлі.Блискавкоприймачі бувають у вигляді стрижнів, тросів і сіток (розмір комірки 15 на 15 м або менше). Сучасні будинки все більше захищають сітчастими блискавкоприймачами. Вони не порушують зовнішній вигляд будівель, а свої функції виконують чудово.
Відводить струм від громовідводу в напрямку заземлювача, який являє собою металевий провідник, занурений у грунт. У результаті використання цього пристрою, струм розсіюється в землі.
Сукупність конструктивно об’єднаних заземлювачів (одного або кількох металевих електродів, заглиблених на відповідну глибину в грунт) і заземлюючих провідників, що з’єднують заземлене електрообладнання з заземлювачами.
Це ряд заходів, націлених на забезпечення збереження споруди, при виникненні наведень і небезпечної напруги як в електросистемі, так і в трубопроводі, у разі удару блискавки. Така система включає в себе ПЗІП – пристрій захисту від виникнення імпульсних перенапруг, у поєднанні з ефективною системою заземлення. Компоненти, у складі внутрішнього блискавкозахисту, повинні проектуватися і встановлюватися відповідно до таких стандартів як: РД 34.21.122-87 і СО 153-34.21.122-2003.
